Міланський собор

Міланський собор (італ. Duomo di Milano) — кафедральний собор в Мілані, що присвячений різдву святої Діви Марії. Побудований в готичному стилі з білого мармуру. Вважається найбільшою в світі спорудою з мармуру. Сам Наполеон Бонапарт вибрав цей собор для коронації.

Перший камінь у його фундамент був закладений в 1386 році, а останній — тільки в першій половині 20 ст. Протягом п’ятисот п’ятдесяти років собор будували і прикрашали 180 архітекторів, скульпторів і художників, серед яких були найбільші майстри Італії. Протягом усього XIX століття фасади собору заповнювалися статуями, рельєфами, декоративними деталями. Останні роботи з реконструкції собору були здійснені в 2003–2009. Зовні і всередині собор прикрашають більше ніж три з половиною тисячі мармурових скульптур, серед яких найбільш відома «Золота Мадонна», увінчує центральний портал собору на висоті 108,5 метри. Ця статуя, виготовлена ​​в 1770-х роках скульптором Ж. Перего, вважається покровителькою Мілана і символом міста. Серед інших скульптур Міланського собору дивує статуя великого князя київського Володимира Мономаха.

Є одним з найбільших соборів світу, другим за місткістю готичним собором (після Севільського собору) і другим за місткістю собором в Італії (після собору Святого Петра в Римі). Загальна довжина храму становить 158 метрів, ширина поперечного нефа — 92 м, висота від основи до найвищого шпиля — 106,5 м. Дах оформлений як тераса.

У середині собору є велика кількість вітражів. Вівтарний вітраж вважається одним з найбільших у Європі, а найстарішому вітражу біля 500 років. На стелі над вівтарем зберігається цвях, що, за переказами, знятий зі святого Розп’яття. Собор може вміщати до 40 000 прочан.

Джерело: http://museum.net.ua/shedevri-svitovogo-mistectva/milanskij-sobor/